Словник екологічних термінів

Словник екологічних термінів


АРЕАЛ                                 область поширення виду (роду, і т. п.), в межах якої особини виду завершують свій життєвий цикл.

АЕРАЦІЯ                             природне або штучне надходження повітря в яке небудь середовище (воду, грунті і т. п.).

АЕРОБИ                               організми, здатні існувати в кисневому середовищі.

АНТРОПОГЕННИЙ             створений (народжений) людиною (наприклад, антропогенний ландшафт).

АНАЕРОБИ                          організми, здатні існувати в безкисневому середовищі.

АТМОСФЕРА                      повітряна оболонка Землі. Простежується до висоти 2 тис. км, її поділяють на: тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу, екзосферу. Сучасна атмосфера в значній мірі продукт біогенного походження.

АЕРОЗОЛЬ                          завислі в газоподібному середовищі частинки твердих або рідких речовин (радіус твердих частинок ІО-8—ІО-2 см, крапель 10-5—10-1 см.).

БАЛАНС ТЕПЛОВИЙ         сукупність приходу і відтоку тепла. Розрізняють б. т. атмосфери, грунту, Землі. В балансі тепловому Землі відбуваються його порушення в результаті світового виробництва.

БЕДЛЕНД                            непридатні для землекористування землі.

БІОГЕОЦЕНОЗ                    однорідна природна система функціонально взаємо-зв'язаних живих організмів і оточуючого їх абіотичного середовища (неживої природи). Б. — елементарна складова частина біосфери.

БІОМ                                    сукупність угрупувань якої-небудь зони або підзони (біом тундри, біом степу).

БІОСФЕРА                           оболонка Землі, зайнята сукупністю живих організмів. Це організована життєдіяльність організмів; земна оболонка, у формуванні компонентів якої живі організми відіграють першорядну роль. Вона включає нижню частину атмосфери, всю гідросферу і верхню частину літосфери.

БІОТА                                  сукупність флори і фауни певної території.


БІОТОП                               однорідне за абіотичними факторами середовище існування біоценозу (угруповання організмів).

ВИД                                      сукупність поколінь, що походять від спільного предка, під впливом середовища і боротьби за існування відособлених добором від інших живих істот. Вид — основна категорія таксономічної системи підпорядкованих одиниць.

ВОДА                                   найпоширеніша речовина в природі, найважливіша складова частина живих організмів, без якої неможливе життя. Живі організми в середньому на 2/3 складені з води.

ВОДОЙМА                          природне або штучне середовище текучих або стоячих вод (ріка, озеро, став).

ВОДОКОРИСТУВАННЯ    порядок, умови і форми використання водних ресурсів для потреб населення і господарства.

ВІДНОВЛЕННЯ

НАВКОЛИШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА                    комплекс заходів і їх наукове забезпечення, спрямова-ний на підтримання параметрів середовища існування в межах сприятливих для існування людською суспільства.

ВИВІТРЮВАННЯ               руйнування матеріалів (мінералів і гірських порід) під впливом фізичних, хімічних і біогенних факторів. Розрізняють фізичне, хімічне і органічне вивітрювання.

ВИКИДИ                              короткочасне або довготривале (протягом певного часу) надходження в навколишнє середовище будь-яких забруднювачів.

ГЕНОФОНД                         сукупність видів живих організмів з властивими їм потенційними спадковими ознаками.

ГЕОСИСТЕМА                    матеріальна система взаємообумовлених природних компонентів, взаємозв'язаних в своєму розташуванні і розвитку.

ГЕОЕКОЛОГІЯ                   розділ географії, який вивчає геосистеми різних ієрархічних рангів — до біосфери включно. В широкому трактуванні — ландшафтна екологія.

ГЕРБІЦИД                            речовина, яка використовується для вибіркового або повного винищення небажаних трав'янистих або деревних рослин. Небезпечна для здоров'я людей і живих організмів.

ГЕТЕРОТРОФ                     організм, споживач органічних речовин, не здатний синтезувати органічні речовини з неорганічних. До гетеротрофів належать тварини, паразитичні рослини, гриби і більшість мікроорганізмів.

ГУМУС                                органічна речовина грунту, яка утворюється в результаті розкладу рослинних і тваринних рештків і продуктів життєдіяльності організмів.

ДЕГРАДАЦІЯ                     
СЕРЕДОВИЩА                    погіршення природних умов і соціального середовища життя людини.

ДЕЗАКТИВАЦІЯ                 ліквідація радіоактивного забруднення з поверхні предметів.

ДЕФЛЯЦІЯ                          видування грунтів, обточування і шліфування гірських порід завислими в повітрі мінеральними частинками, а також перенесення тонких продуктів вивітрювання.

ДЕЦИБЕЛ                            десята частина Бела, виражає кількісну характеристику інтенсивності звуку по відношенню до нормової.

ДОЩ КИСЛОТНИЙ            дощ (сніг), підкислений (РН нижче 5,6) за рахунок сполучення атмосферної вологи з промисловими викидами оксидів (СОх, МОх, S0х), хлоридів.

“ДІРА” ОЗОНОВА              простір в озоносфері планети з пониженим (50 %) вмістом озону (середні темпи розширення — 4 % протягом року).

ЕКОЛОГІЯ                          синтетична біологічна наука про взаємовідносини між живими організмами і середовищем їх існування.

ЕКОСИСТЕМА                    будь-яке угруповання живих організмів і їх середовище існування, об’єднане в єдине функціональне ціле на основі взаємозалежності між його складовими (акваріум, космічний корабель). Термін введений англійським вченим А. Тенслі.

ЕКОТОП                              місце існування угруповання, з підкресленням зовнішніх по відношенню до угруповання факторів середовища.

ЕКРАН ОЗОНОВИЙ            шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О3) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Е. О. поглинає ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для живих організмів.

ЕКСПЕРТИЗА                    

ЕКОЛОГІЧНА                     оцінка впливу на середовище життя, природні ресурси і здоров’я людей комплексу господарських нововведень. Базується на екологічних нормативах. Виражається як в економічних, так і в неекономічних показниках.

ЗАБОЛОЧЕННЯ                  підвищення вологості грунту в результаті зарегульова-ності стоку, утворення плужної підошви, погіршення умов випаровування, інтенсивного випадання опадів, гідромеліоративних робіт.

ЗАБРУДНЕННЯ                   привнесення в природно-антропогенне середовище, виникнення в ньому нових, не характерних для середовища фізичних, хімічних, біологічних речовин, агентів, які негативно впливають на людину і живі організми.

ЗАЛУЖЕННЯ                      система заходів, спрямованих на створення або поліпшення продуктивного трав'яного покриву на схилах балок, горбів, річкових терас з метою закріплення поверхні і запобігання ерозії.

ЗАМКНУТІСТЬ                  

СИСТЕМИ                           повна реутилізація речовин в межах системи з практич-ною відсутністю їх виходу за межі системи (за виключенням енергії і інформації).

ЗАПАС БІОПРОДУКЦІЇ     кількість накопиченої в угрупованях; органічної речовини, віднесеної на одиницю площі або обсягу.

ЗАХИСТ СЕРЕДОВИЩА    комплекс міжнародних, державних, регіональних і локальних адміністративних, правових, технологічних, планових, соціально-економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на охорону природного середовища існування людей.

«ЗЕЛЕНІ»                             політичні течії, оформлені або не оформлені як політичні партії, які виступають за охорону навколишнього середовища.

ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ            порушені в процесі ерозії земельні угіддя, що втратили частину природної родючості.

ЗМІНА ПРИРОДИ
ЛЮДИНОЮ                        неминуче вилучення речовини людством, зміна фізич-них і хімічних параметрів природи в процесі власного розвитку.

ЗОНА ВОДООХОРОННА   територія вздовж русла річки, зайнята рослинністю, яка охороняє воду від прямих надходжень поверхневих стоків, забруднення долини ріки. В межах з. в. заборонена або обмежена господарська діяльність.

ЗОНА ЗЕЛЕНА                    територія за межами границі міста, зайнята лісами і лісопарками, яка виконує захисні, санітарно-гігієнічні і рекреаційні функції.

ІНДЕКСИ                            
ЗАБРУДНЕННЯ                   кількісна і якісна характеристика забруднювача, яка включає обсяги речовин забруднювачів і ступінь їх впливу на об’єкти, в тому числі і на людину.

ІНДЕКС ЯКОСТІ
СЕРЕДОВИЩА                    числений показник, який покузає сприятливість сере-довища для існування організмів. Може бути виражений як в балах, так і в абсолютних одиницях (в тому числі ГДК речовин — гранично допустимі концентрації).

ІНДИКАЦІЯ                         кількісне і якісне визначення хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища, в організмах людей і тварин.

КАДАСТР                            систематизований реєстр даних, який включає якісний  кількісний опис об’єктів і явищ (інколи з економічною оцінкою). Розрізняють кадастр водний, земельний, лісовий, грунтовий, рекреаційний.


КАНЦЕРОГЕН                     речовина або фізичний агент, які пригнічуючи діють на еритроцити крові і сприяють розвитку злоякісних утворень.

КОМПЛЕКС ПРИРОД-      
НО ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ      взаємообумовлене поєднання природних компонентів даної території. Синоніми — геосистема, ландшафт.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРА-
НИЧНО  ДОПУСТИМА      норматив — кількість шкідливої речовини в середо-вищі, яка практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків. Встановлюється в законодавчому порядку.

КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА        несприятливий стан взаємовідносин між суспільством і природою, який виникає внаслідок невідповідності розвитку продуктивних сил ресурсно-екологічним можливостям біосфери.

КРУГООБІГ РЕЧОВИН       

І ЕНЕРГІЇ                             багаторазова участь речовин і енергії в процесах, які протікають в географічній оболонці планети. Розрізняють геологічний кругообіг планетарного характеру і біологічний, який відбувається між організмами і середовищем існування. Особливе значення для біосфери мають кругообіги біофільних елементів — азоту, фосфору, сірки і т. п.

КУЛЬТУРА                        
ЕКОЛОГІЧНА                     стан, складова частина загальнолюдської культури, яка характеризується глибоким усвідомленням насущної важливості гармонійного взаєморозвитку суспільства і природи. В основі її — етичне ставлення до живої і неживої природи.

ЛАНДШАФТ                        складний природно-географічний комплекс, в якому всі основні компоненти: рельєф, клімат, вода, грунти, рослинність і тваринний світ знаходяться у складній взаємодії, утворюючи однорідну за умовами розвитку нерозривну систему. Ландшафти поділяються на — природні і антропогенні.

ЛІСОКОРИСТУВАННЯ      регламентована сукупність форм і методів комплекс-ного використання лісових багатств.

ЛІТОСФЕРА                        верхня “тверда” оболонка Землі, до складу якої входять земна кора і верхня мантія Землі. Потужність літосфери від 50 до 200 км

МАРИКУЛЬТУРА               розведення корисних організмів в морському середо-вищі — водоростей, молюсків, риб.

МОНІТОРИНГ НАВКО-     
ЛИШНЬОГО СЕРЕДО-
ВИЩА                                  система спостережень за станом навколишнього середовища (процесами і явищами). Моніторинг прийнято поділяти на базовий (загальнобіосферний), регіональний і імпактний (локальний).

МУТНІСТЬ ВОДИ               вміст завислих речовин в одиниці обсягу суміші води з цими речовинами, який визначається в г/м3, мг/л.
НАВАНТАЖЕННЯ             
АНТРОПОГЕННЕ                ступінь прямого і опосередкованого впливу людей, господарства на природу в цілому та окремі її компоненти і елементи.

НІША ЕКОЛОГІЧНА          місце виду в природі, яке включає не тільки просторове положення, але й функціональну роль його в угрупованні.

НООСФЕРА                         сфера розуму, еволюційна стадія розвитку біосфери, пов’язана з виникненням і становленням цивілізованого суспільства, коли продумана людська діяльність стає головним, провідним фактором розвитку на Землі,

НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ
(ГРУНТІВ, ПОВІТРЯ,
ВОДИ)                                  встановлення меж, в яких допускається зміна природних властивостей середовища.

ОЗЕЛЕНЕННЯ                     культивування на незайманих ділянках території населених місць дикорослих або окультурених рослин для поліпшення якості середовища.

ОПУСТЕЛЮВАННЯ           пониження природно-ресурсного потенціалу території нижче умовного (допустимого) рівня, який проявляється в деградації рослинного покриву;


                                             погіршенні біологічної продуктивності земель, може призвести до виникнення умов, аналогічних пустельним. Опустелювання відбувається в 75 % в результаті антропогенних причин, в 25 %— природних .

ОПАДИ РАДІО-  
 АКТИВНІ                            продукти радіоактивного розпаду, які випадають на Землю у вигляді пилу або з дощем (снігом).

ОСУШЕННЯ                        комплекс гідротехнічних заходів, спрямованих на вилучення надлишків вологи з грунтів і гірських порід. Застосовується з метою підвищення родючості грунтів, будівництва доріг, технічних споруд, оздоровлення місцевості.

ОХОРОНА ПРИРОДИ        сукупність науково-обгрунтованих заходів, спрямова-них на раціональне використання природних ресурсів, збереження і відновлення природного потенціалу ландшафтів.

ОЦІНКА ПРИРОДНИХ      
РЕСУРСІВ                           це значення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної і інших цінностей природного об'єкта. Оцінка виражається переважно в екологічних показниках.

ПЕСТИЦИД                         хімічна сполука, яка використовується для захисту рослин, сільськогосподарських продуктів і боротьби з перенощиками небезпечних захворювань. Їх викори-стання негативно впливає на геосистеми будь-якого рівня і здоров'я людини.

ПЛАТА ЗА ЗАБРУД-
НЕННЯ СЕРЕДОВИЩА      грошове покриття підприємством соціально-економіч-ної шкоди, яка завдана господарству і здоров’ю людей. Принцип “забруднювач платить” широко застосовує-ться у світі.

ПЛАТА ЗА ПРИРОДНІ 
РЕСУРСИ                            грошове покриття природокористувачем суспільних затрат на пошук, збереження, відновлення, вилучення і транспортування природного ресурсу.

ПОЛЯ ФІЛЬТРАЦІЇ             території, визначені для біологічної очистки стічних вод від забруднення, не використовуються в інших цілях.

ПОПУЛЯЦІЯ                       сукупність особин одного виду, що населяють даний простір, віддалений від сусідніх сукупностей певною формою ізоляції.

ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОД-      
 НО-РЕСУРСНИЙ                теоретична кількість, природних ресурсів, які без шкоди для природи і людства можуть бути використані в господарських цілях.

ПРАВО ПРИРОДО-
ОХОРОННЕ                         розділ міжнародного права і правової охорони природи держави, який розробляє юридичні основи збереження природних ресурсів і середовища життя.

ПРИРОДОКОРИСТУ-        
ВАННЯ                                 сукупність всіх форм використання природного ресурсного потенціалу і заходів по його збереженню.

ПРОГНОЗУВАННЯ            
ЕКОЛОГІЧНЕ                      передбачення можливої поведінки природних систем як за рахунок впливу природних процесів, так і людської діяльності.

ПРОГРАМА ООН ПО
НАВКОЛИШНЬОМУ
СЕРЕДОВИЩУ                    міжурядова програма, почата з ініціативи Стокгольм-ської конференції ООН по навколишньому середовищу (1972 р.) і рішенню Генеральної Асамблеї ООН (1973р.). Програма спрямована на вирішення найбільш гострих проблем сучасної екологічної кризи (опустелювання, деградації грунтів, погіршення якості і зменшення кількості прісних вод, забруднення Світового океану).

ПРОДУКТИВНІСТЬ           

БІОЛОГІЧНА                       біомаса, яка продукується популяцією або угрупован-ням організмів на одиницю часу.
ПРОДУЦЕНТИ                    організми, які продукують органічну речовину із неорганічних сполук. До них належать: автотрофи (вищі рослини, водорості, деякі бактерії), які синтезують із неорганічних речовин органічні в процесі фотосинтезу; хемотрофні організми (мікроорганізми), які синтезують органічну речовину із неорганічної за рахунок енергії окислення аміаку, сірководню і інших речовин.

ПИЛ АТМОСФЕРНИЙ        сукупність завислих в повітрі дрібних (І-2—І0-4 см) твердих частинок, здатних в безвітряну погоду осідати на поверхню Землі. Джерела пилу можуть бути як природного походження (вивітрення гірських порід, виверження вулкану), так і індустріального (викиди промислових підприємств). Основна кількість пилу зосереджена на висотах до 500 м.

РІВНОВАГА                       
ПРИРОДНА                         стан динамічного балансу безперервного речовинно-енергетичного поновлення з відносним збереженням ос-новних якісно-кількісних характеристик.

РАДІАЦІЯ                            потік корпускулярної (альфа, бета, гама-випроміню-вання, потік нейтронів) і електромагнітної енергії.

РЕАКЛІМАТИЗАЦІЯ          1) штучне повернення в якусь місцевість раніше існуючого там виду живих організмів; 2) процес пристосування (адаптації) організму до умов середовища, які стали для нього незвичними, але раніше були звичайними.

РЕДУЦЕНТИ                       організми, які в процесі життєдіяльності перетворюють органічні рештки в неорганічні речовини: бактерії і гриби.

РЕЖИМ ЗАПОВІДНИЙ       повне невтручання людей в природні процеси або обмеження їх втручання, спрямоване на збереження видів живих організмів, їх угруповання.

РЕКРЕАЦІЯ                         відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи, або під час туристичної поїздки з відвіданням національних парків, архітектурних пам'яток, музеїв.

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ               штучне відновлення родючості грунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.

РЕЛІКТИ                              вид (угруповання) широко поширений в минулій історії, в даний час займає незначні території. Розрізняють релікти третинні, плейстоценові, неогенові.

РЕЛЬЄФ                              
АНТРОПОГЕННИЙ             сукупність форм земної поверхні, змінених або створе-них людиною (будівництво доріг, каналів, видобуток корисних копалин, створення водойм та ін.).

РЕСУРСИ ПРИРОДНІ         речовина природи, яка залучена до суспільного виробництва і складає його сировинну і енергетичну базу. Ресурси поділяються на: первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні і невідновні.

РЕУТИЛІЗАЦІЯ                   отримання із використаної готової продукції шляхом її переробки нової продукції (виробництво паперу з макулатури, металу із металобрухту та  ін).

САЖА                                  твердий продукт згорання або термічною розкладу вуглеводів.

САМООРГАНІЗАЦІЯ          сувора послідовність фізико-хімічних і біологічних явищ в природних системах, яка веде до виникнення фізіологічно однорідного і функціонально єдиного цілого.

САМООЧИЩЕННЯ             природне знешкодження забруднення в середовищі (воді, грунті) в результаті фізичних, хімічних і біологічних процесів. Повне самоочищення води в природних умовах проходить за 92 год.

САМОРЕГУЛЯЦІЯ             властивість природної системи до відновлення внутрішніх параметрів і структур після яких-небудь природних або антропогенних змін.

СЕЛЬБИЩНА      
ТЕРИТОРІЯ (ЗОНА)           частина території населеного пункту, зайнята житло-вими будівлями, зеленими насадженнями, спортивними спорудами, місцями короткочасного відпочинку населення, а також призначена для їх розміщення в майбутньому.

СЕРЕДОВИЩЕ, ЯКЕ            
ОТОЧУЄ ЛЮДИНУ            сукупність абіотичного (неживої природи), біотичного і соціального середовища, які разом і безпосередньо впливають на людей і господарство.

СИНАНТРОП (ВИД)           вид, який знайшов поблизу людських поселень особливо сприятливі для себе умови життя (ластівки, миші).

СИСТЕМА ПРИРОДНА      складена природними структурами і утвореннями (підсистемами), які групуються в функціональні компоненти на вищих рівнях ієрархічної організації. Приклади природних систем вищих рівнів організації — популяції, біоценози, біоми.

СИТУАЦІЯ                         

ЕКОЛОГІЧНА                     локальний або регіональний стан середовища існування (природних, соціальних складових).
СМОГ                                   сукупність частинок пилу і крапель туману. Інтенсивний смог викликає алергічні реакції, подразнення слизової оболонки, приступи бронхіальної астми, пошкодження рослинності, будівель, споруд. Розрізняють: смог лондонського типу (вологий) і смог фотохімічний (сухий) — повторне забруднення повітря, яке виникає в результаті розкладу і сполучення забруднюючих речовин під дією сонячного випромінювання.

СТАН ПРИРОДИ                 якісна відмінність природи від стану, який визначається лише природними процесами. Розрізняють: природний стан, кризовий стан, катастрофічний стан природи.

СТАЦІЯ                               сукупність умов існування виду популяції.

СТІК ЗАБРУДНЕНИЙ         стічні води, які містять домішки в кількості, що перевищують ГДК (граничне допустиму концентрацію). Розрізняють: промислові, сільськогосподарські комунально-побутові стоки.

ТЕРИТОРІАЛЬНА

КОМПЛЕКСНА СХЕМА   

ОХОРОНИ ПРИРОДИ
(ТЕРКСОП).                         науково обгрунтований комплексний план охорони природи певної території (регіону, адміністративноі області, міста). ТЕРКСОП –включає нормування навантажень на середовище за всіма видами господарських заходів, виділення проблемних ареалів, встановлення обмежень, розташування підприємств для підтримання екологічного балансу, пропозиції щодо територіального комплексування господарських і сере-довищезахисних об’єктів.

ТЕХНОЛОГІЯ                    
 МАЛОВІДХОДНА              технологія, яка дає технічно досягнутий мінімум твердих, рідких, газоподібних і теплових відходів і викидів.

ТЕХНОСФЕРА                    частина біосфери, докорінно перетворена людиною в технічні і технологічні об’єкти (будівлі, дороги, механізми) з допомогою прямого і опосередкованого впливу технічних засобів.

ТОКСИЧНІСТЬ                   властивість деяких хімічних елементів, сполук і біогенних речовин згубно впливати на живі організми (рослини, тварини, гриби, мікроорганізми) і здоров'я людей (бензапірен, важкі метали, кислотні сполуки, оксиди азоту, сірки).

УРБАНІЗАЦІЯ                     процес зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення. За підрахунками спеціалістів економічні втрати від хвороб урбанізації, перш за все шуму, стресу, забруднення, перевищують втрати від страйків.

УМОВИ ПРИРОДНІ            сукупність живих організмів, тіл і явищ природи, які впливають на життєдіяльність і господарську роботу суспільства, але не залучені в матеріальне і виробниче використання, виробничу і невиробничу діяльність людей (клімат).

УРОЧИЩЕ                           закономірно складена група однорідних ділянок природи (фацій), яка відособлена більш-менш чіткими природними або антропогенними межами. Урочище — одна з нижчих таксономічних одиниць ландшафто-знавства (степова балка, річкова долина).

УТИЛІЗАЦІЯ                       використання енергії і речовини, вилучення корисних компонентів з побутових і промислових відходів, стічних вод, викидів в атмосферу.

ФАКТОР                              серед екологічних факторів розрізняють: абіотичні (кліматичні, орографічні, гідрологічні); біотичні (відносини між організмами — симбіоз, паразитизм, нейтралізм та ін.); антропогенні (вплив людини).

ФАУНА                                еволюційно сформована сукупність видів тварин, мікроорганізмів даної території (акваторії).

ФАЦІЯ                                  елементарна складова частина ландшафту — ділянка території з характерними для неї однорідною літоген-ною основою, рельєфом, мікрокліматом, грунтами, рослинним і тваринним світом.

ФІТОНЦИД(И)                     хімічно активні продукти виділення рослин (переважно газоподібні), згубно діючі на мікроорганізми (бактерії), гриби, в тому числі і на хвороботворні.

ФІТОЦЕНОЗ                        більш-менш стійке рослинне угруповання, складене організмами одного або декількох поколінь і яке утворює властиве йому середовище існування. Фітоценоз нероздільний з біоценозом і біогеоценозом.

ФЛОРА                                еволюційно сформована сукупність видів рослин даної території (акваторії).

ФОНД ЗАПОВІДНИЙ          сукупність всіх природоохоронних територій (заповідників, заказників регіону, країни).

ФОТОСИНТЕЗ                    окислювально-відновлювальна реакція синтезу органічних речовин з допомогою сонячної енергії. Щорічно в процесі фотосинтезу засвоюється близько 200 млрд. т вуглекислого газу і виділяється 145 млрд. т кисню.

ФРЕОНИ                              група галогеномістких речовин, які киплять при кімнатній температурі, високолетючі, інертні біля поверхні Землі, використовуються в холодильній промисловості і як розпилювачі в аерозольних упаковках. В стратосфері піддаються фотохімічному розкладу з виділенням іонів хлору, які є каталізатором хімічних реакцій, що руйнують молекули озону.

ХЕМОСИНТЕЗ                    процес синтезу органічних речовин з вуглекислого газу за рахунок енергії окислення аміаку, сірководню і інших речовин, який здійснюється мікроорганізмами в процесі їх життєдіяльності.

ЦВІТІННЯ ВОД                   масовий розвиток фітопланктону, який викликає зміну кольору води і погіршує кисневу забезпеченість вод. Одна із причин цвітіння вод — надходження у водойми мінеральних, особливо фосфоромістких добрив, синтетичних миючих речовин, органічних забруднювачів.

ЦИКЛ                                  

БІОГЕОХІМІЧНИЙ              система незамкнутих і незворотних кругообігів хімічних речовин в неорганічній природі через рослини і тварини в органічну природу.

ШУМ                                    неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують її працездатність.

ШУМОЗАХИСТ                  шумозахисні заходи, спрямовані на обмеження негативного шумового впливу; діляться на 2 групи: 1 — заходи, спрямовані на зниження шуму в джерелі; 2 — заходи, спрямовані на зниження шуму на шляху поширення.

Немає коментарів:

Дописати коментар